Грязная правда
Вторник, 21.11.2017, 15:40
Приветствую Вас Гость | RSS
 
Главная РегистрацияВход
Меню сайта
Категории раздела
НОВОСТИ [148]
Наиболее важные новости
АНАЛИТИКА [219]
КУЛЬТУРА И ИСКУССТВО [368]
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Форма входа
Главная » 2010 » Май » 11 » Бандерівці в Підмосков'ї, або Навіщо Росії потрібен Бандера

МЕДПРАВДА. Для тех, кто хочет долго жить
19:07
Бандерівці в Підмосков'ї, або Навіщо Росії потрібен Бандера
Чим ближче до 9 травня, тим в російському інформаційному просторі більше військової теми. Крім численних документальних фільмів з комп'ютерною графікою і репортажів про те, як ветеранам дають житло і який грандіозний парад буде в День Перемоги, також чимало суто сучасних «телегаджетов» - приміром, тінейджерам пропонується безкоштовно викачувати рінгтони з мелодіями військових пісень.
 


Ну а акція з «георгіївськими» стрічками, скопійована з Помаранчевою революції і вперше випробувана п'ять років тому, на 9 травня 2005 року, прийняла лавиноподібний характер. Реально обговорюється питання - можна або не можна до свята обклеїти Москви портретами Сталіна? Правда, поки в Росії обговорювали, в Україні вже обклеїли. Микита Міхалков, пояснюючи касовий провал свого фільму «Стомлені сонцем-2», пояснює - мовляв, чого шкодувати про витрачені 42 млн. доларів - головне, що з'явився кіношедевр «великого стилю»!

В експертних колах обговорюється питання про те, чому тема Великої вітчизняної війни має стати цивільної релігією - тепер це єдине, що може об'єднати всіх росіян з громадянами країн СНД, а також поєднати з власною владою, підвищивши в громадській думці легітимність Кремля.

Якщо новою ідеологією Росії стає громадянська релігія, заснована на темі перемоги СРСР у Другій світовій війні, то їй потрібен не тільки «герой» Сталін і «сатана» Гітлер, а й «іуда» Бандера. Він потрібен як персоніфікація абсолютного зради, при цьому краще не ставити питання - кого, коли, де і яким чином він зрадив. Раціоналізація цього та інших сюжетів веде до ослаблення віри.

Тому «бандерівська» тема в останні місяці теж у центрі уваги в Росії. Причому, якщо з німцями пропонується помиритися, перед поляками вибачилися за «Катинь», то позиція «по Бандері» розглядається, судячи з усього, як «остання фортеця».

Тези приблизно такі:

«Бандерівці» знищували перш за все своїх же - цивільного населення вони вбили приблизно в три рази більше, ніж НКВДисти.

«Бандерівці» - справжні колаборанти - ні з якими німцями вони не воювали.

Культ особи Бандери був не меншим, ніж культ особи Сталіна.

Загони НКВС, переодягнені в «бандерівців», - це вигадки «націоналістичної пропаганди часів Ющенка», реально було навпаки: «бандерівці» переодягалися в НКВДисти і творили свій «кривавий беззаконня» серед мирного західноукраїнського населення.

Не так давно мені самому довелося побувати на одному такому телешоу на «бандерівську» тему - на общеСНГвском телеканалі ТРК «Світ» (програма «Слово за слово», ведучий - відомий московський журналіст Дмитро Губін).

Програма виявилася цікавою і вкрай репрезентативною - в плані стереотипів російського суспільства на цю тему.

Були присутні, крім інших, історик Наталія Нарочницька (війну виграли під керівництвом Сталіна), політолог Тамара Гузенкова (українські націоналістичні шкільні підручники незаслужено героїзують УПА і недостатньо пишуть про ВВВ) і Володимир Оленцевич - той самий адвокат з Донецька, який виграв справу проти указу Ющенка з Бандері. Редактори нарікали - мовляв, запрошували гостей з України - і «Свободу», і «Нашу Україну», і з Руху, і відомих київських політологів, причому, як промосковських, так і прозахідних, - ніхто не погодився приїхати.

Провідний всіх запитував: чому, ну чому Ющенко видав указ про Бандеру? Які цілі він переслідував?

І учасники плуталися - мовляв, цей «помаранчевий монстр» хотів, мов відьма на Хомі Бруте, в'їхати до Історії.

Я розповів правду: дорогі історики, дозвольте опустити вас на землю! Куди б не збирався поїхати Ющенка на Бандері, але реально вийшло все набагато простіше і цинічніше: на плечах Бандери в історію в'їхав Янукович. Ющенко видав цей указ, щоб не пустити у президенти Юлію Тимошенко.

І, можливо, саме цей указ став останньою краплею на президентських виборах: деяка частина електорату голосувала не за Януковича, а проти Бандери. Ну і Януковичу було дуже просто говорити - мовляв, не пущу Бандеру в герої, відміню ганебний указ, тоді як Тимошенко, у якої серед електорату є і позитивне, і негативне ставлення до Бандери, що б не сказала, частина електорату розчаровувалася і відпадала.

Присутні реально зажурилися.

З одного боку, вони зрозуміли, що це - правда, і проти цього макіавеллістіческого аргументу нічого не скажеш - майже як проти лому.

Але, з іншого боку, я позбавив їх радості. Вони були майже щасливі, тому як думали, що указ Ющенка по Бандері - це не просто сторінка формату А-4. Що це - світовий змову проти Росії. Що це космічний альянс проти «Російського Світу». Що це сили вселенського Добра борються з інфернальним Злом, і рій світлоносних ангелів відчайдушно б'ється з ворогом роду людського і ось-ось закует його в Стопудовий кайдани.

А виявляється, все так просто і банально.

До речі, ведучий виявився вельми просунутий «бандерівської» теми, і це, здається, теж засмутило багатьох виступаючих. Адже про Бандеру дуже приємно думати в апокаліптичної перспективі - про те, що він був організатором дивізії «Галичина», що всю війну воював на боці німців, що «бандерівці» - це уніати, які ненавидять православ'я, а також поляків, «жидов» і « маскалей ».

Правда про Бандеру, УПА, ОУН та інших подібних речах західноукраїнських російському суспільству не потрібна в принципі! Навіть переведення цієї теми з карикатурно-апокаліптичного виміру в історично-аналітичне сприймається важко. Тому багатьом російським інтелектуалам і пропагандистам складно звикнути з фактом, що більшість солдатів УПА - православні, причому, саме на Волині зараз найбільші у світі єпархії Московського патріархату, що складаються в тому числі з нащадків «бандерівців» (у вузькому сенсі слова), що на боці УПА воювали також євреї і великороси. Що братів Бандери вбили в Освенцимі, а він сам велику частину війни просидів у німецькому концтаборі Заксенхаузен (коли ведучий шоу сказав про концтабір, йому хтось заперечив: ага, так Бандера там сидів у дуже навіть комфортних умовах! А я подумав: ну да , вони там з батьком Ющенко щоранку починали із чашечки гарної кави!).

Ну і ще не забули обговорити - про те, як сильно розколює «бандерівська» тема Україну. Я вважаю, що вона може і розколювати, якщо спеціально поставити таке завдання, і навпаки - зближувати, якщо Бандеру розглядати не як «ангела» або «демона», а як реальну історичну особу - з усіма ангеліческімі і демонічними проявами.

Російське держава виробила ефективну тактику з приводу України - для нейтралізації потенційного конкурента. І Бандера-бренд, незалежно від якостей історичного Бандери, - всього лише одна з технологій. З післявоєнних часів саме Схід України стращали на тему - який Бандера монстр і що всі «західняки» - зрадники і «бандерівці». Кремль радянських часів прикладав чимало зусиль, щоб Україна не могла консолідуватися як єдиний суб'єкт і щоб єдиним суб'єктом був би Радянський Союз і радянський народ. Зараз цю тему намагаються оновити - під проект «Російського Світу».

Хтось із присутніх справедливо зауважив, що в Україні бандерівська тема - майже як сталінська в Росії - ці бренди реально розколюють суспільства (до речі, не випадково саме Бандера і Сталін спочатку вигравали на відповідних телешоу про великих українців і великих росіян - мабуть, через- за гіперактивності їх фан-клубів, проте їх обох «опустили» у фіналі з міркувань політкоректності).

У тому-то й річ, що типологічно і Сталін, і Гітлер, і Бандера, і Муссоліні, і Франко, і Антонеску, і Пілсудський - це діти одного часу, одного стилю, однієї тоталітарної парадигми. Вони всі виходили з уявлення про те, що кошти - ніщо, мета - все. Вони всі використовували терор як технологію управління. І відмінність Бандери від диктаторів-сучасників у тому, що за кожним з них стояло держава, тоді як за Бандерою, за Мельником, за Бульбою-Боровцем, за ОУН і УПА - лише мрії про державу.

Я хотів було задати в дискусії питання - чому в 1939-му в Галичині місцеве населення зустрічало Червону армію квітами, а потім - аж до середини 1950-х - воювало з «совєтами», та промовчав - вже дуже не хотілося ще більше засмучувати присутніх.

Як то кажуть, ну і потопталися ж ці «бандери» на нашу Підмосков'ю!
Категория: АНАЛИТИКА | Просмотров: 586 | Добавил: magictr | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Поиск
Календарь
«  Май 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архив записей
Друзья сайта
  • Вікно
  • Copyright MyCorp © 2017