Грязная правда
Среда, 18.10.2017, 22:15
Приветствую Вас Гость | RSS
 
Главная РегистрацияВход
Меню сайта
Категории раздела
НОВОСТИ [148]
Наиболее важные новости
АНАЛИТИКА [219]
КУЛЬТУРА И ИСКУССТВО [368]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Главная » 2010 » Июнь » 14 » БеспЕредел

МЕДПРАВДА. Для тех, кто хочет долго жить
20:09
БеспЕредел
Під шумок зміни влади і тліючого економічної кризи українські підприємства міняють власників. У підсумку Україна може виявитися сильно перекроенной і за фактом належить вже зовсім іншим людям. Процеси, що носять в цивілізованому світі скромну назву «Злиття та поглинання», в наших умовах можуть виявитися детективними, судовими або навіть рейдерськими історіями.
У країні почалися процеси, що більше нагадують завоювання нових територій, чим інвестування капіталу. Причому в боротьбі за залишилися більш-менш цікаві активи зійшлися як український, так і закордонний капітали. Правда, якщо ще пару років тому покупкою бізнесу в Україні цікавилися великі світові компанії, то сьогодні це охоче готові робити лише росіяни. І апетити у них чималі.
Металургія попливе

Нинішній рік почався з цілком мирною і цивілізованої покупки 50% +2 акції Індустріального союзу Донбасу - вони перейшли під контроль групи інвесторів з Росії на чолі з Олександром Катунін (співзасновник «Євраз Груп» і власник швейцарського металотрейдера Carbofer). Серед основних причин продажу називали непросте фінансове становище ІСД - борги компанії, за деякими оцінками, досягли $ 3,3 млрд., у тому числі і росіянам, так що продаж був найвигіднішим виходом із ситуації. Втім, деякі побачили в цій угоді і політичний підтекст: її фінансував Зовнішекономбанк (ЗЕБ), голова спостережної ради якого, прем'єр Володимир Путін, незадовго до цього вів інтенсивні переговори зі своєю українською колегою Юлією Тимошенко. Якщо доповнити цю зв'язку радником українського прем'єра Віталієм Гайдуком (його частку і продали росіянам), то можна припустити, що угоду могли благословити на найвищому рівні, хоча в ІСД політичний підтекст і заперечували.

Незважаючи на цілком мирний і зрозумілий характер угоди, багато експертів побачили в ній негарну тенденцію. Тим більше що керівник одного з підприємств ІСД, гендиректор ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» Тарас Шевченко тоді заявив: «Якщо говорити про суть угоди, то це більшою мірою не продаж корпорації, а злиття капіталів, що піде тільки на користь корпорації. Реалії такі, що, користуючись тільки українськими ресурсами, ми останнім часом не жили, а виживали. Однак потрібно розвивати виробництво, виконувати інвестиційні зобов'язання ».

Придбання контрольного пакету ІСД закордонними інвесторами є свідченням триваючого процесу зникнення української металургії як національної галузі, говорив тоді генеральний директор дніпропетровського об'єднання «Металургпром» Василь Харахулах. «Українська металургія продовжує танути. Як такої національної металургії в Україні може і не буде », - підкреслював керівник.

І ось наприкінці травня представники двох кіпрських компаній Rewein Ltd і Formigos Holdings Ltd оголосили про придбання ММК ім. Ілліча на користь якогось російського концерну. Причому керівництво цих офшорних компаній заявило, що вони разом з іншими фірмами купили 100% акцій ЗАТ «Ілліч-Сталь» (яке в свою чергу володіє 90,41% акцій ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча») ще рік тому, тепер покупці мають намір отримати контроль над меткомбінатом за підсумками зборів акціонерів.

Природно, гендиректор ММК Володимир Бойко, спростувавши інформацію про намір продати комбінат, заявив про захоплення реєстратора акцій обох очолюваних ним підприємств і рейдерській атаці на них. Обидві сторони конфлікту зробили чимало заяв і навіть оперували деякими документами. Проте справа поки виглядає занадто заплутаним: чи то пан Бойко дійсно хотів переоформити акції всередині організації орендарів, і хтось просто скористався моментом, чи то мала місце замаскована продаж підприємства, чи це насправді був добре продуманий рейдерське захоплення. Зацікавленими в цьому активі особами називають і групу «Приват» (в минулому році у неї був конфлікт із ММК), і російську групу «Евраз», і ряд інших російських структур - «Северсталь», «Мечел», і «Металоінвест». І «російський слід» у цій історії видається найбільш імовірним. Принаймні на прес-конференції представники офшорних компаній говорили саме про участь російського бізнесу.

Розібратися в ситуації президент Віктор Янукович доручив Генпрокуратурі і Службі безпеки України. А парламентський комітет з питань промислової політики ініціюватиме ще і створення слідчої комісії Верховної Ради з розслідування цієї ситуації (про всяк випадок комісію вже створили при самому комітеті). Тепер головне, щоб численні перевіряючі не плуталися один в одного під ногами і не заважали встановленню істини.

У суді виявилося і справа про продаж ще одного металургійного монстра - «Запоріжсталі». Цю операцію також обслуговує російський ВЕБ, і вже через це виникає чимало припущень про характер покупки. Тим більше що спочатку інтерес до покупки виявляла компанія «Метінвест» (входить до групи СКМ Ріната Ахметова). У прес-службі СКМ «Профілю» підтвердили, що на поточний момент група не є акціонером «Запоріжсталі» і не укладала будь-яких договорів на покупку акцій підприємства. Крім того, ні Рінат Ахметов особисто, ні група СКМ не подавали будь-яких позовів до власників «Запоріжсталі» з даного приводу.

«Що стосується майбутніх або справжніх власників комбінату, то, наскільки мені відомо, справи все зараз знаходяться в судах», - відзначив перший віце-прем'єр Андрій Клюєв.

Учасники ринку в черговий раз висловили занепокоєння з приводу активної експансії росіян. Мовляв, дуже схоже, що скуповування українських металургійних активів проводиться на рівні російського уряду. І цілком ймовірно, що Москва прагне створити певний транснаціональний металургійний холдинг.

Завершуючи тему металургії, варто відзначити і заяви екс-глави ФДМ Валентини Семенюк-Самсоненко, яка звернулася до суду з вимогою скасувати зміни, внесені майже рік тому в договір купівлі-продажу держпакета «Криворіжсталі» щодо інвестзобов'язань. Цей намір також може підтримати і Національна конфедерація профспілок. До речі, скасувати продаж підприємства компанії «Міттал Стіл» через суд ще в минулому року мав намір «Смарт-холдинг» Вадима Новінського, російського бізнесмена з обширними інтересами в Україні. Проте до повторної реприватизації криворізького підприємства справа навряд чи дійде, вважає старший економіст центру CASE Україна Володимир Дубровський. Він вказує на те, що в першому випадку підприємство повернули в держвласність буквально протягом року, та й сплачену суму тоді з бюджету повернули у повному обсязі. Після цього підприємство приватизували на одному з найбільш прозорих аукціонів, в нього вкладено чимало коштів, і навіть повернути цю суму неможливо - у бюджеті на це фінансів немає. Та й виручити більше грошей від повторного продажу «Криворіжсталі» не вдасться - кон'юнктура сьогодні не сприятлива.
Банки з розмахом

На початку тижня Україну сколихнула повідомлення про те, що українська «дочка» Ощадбанку Росії прицінюється до однієї з найбільших українських фінансових структур - Райффайзен Банку Аваль. У групі Raiffeisen Zentralbank Osterreich AG, яка нині володіє банком, ці чутки поспішили спростувати. Проте представники російського Ощадбанку підтвердили свою зацікавленість в покупці українського банку з числа найбільших: «Нам цікаві об'єкти для поглинань з топ-10», - повідомив директор управління стратегії Ощадбанку Дмитро Тарасов, відзначивши, що Ощадбанку цікавий тільки контроль в отримуваних структурах. І йому важливо не стільки те, щоб актив був прибутковим, скільки масштаби присутності на ринку. Ось вам і російський розмах ... Росіяни готові максимально розширювати свою присутність в Україні, навіть при тому, що найбільші банки РФ вже працюють тут.

Загрози така експансія нам не несе - у фінансовому секторі у нас достатньо широко представлений іноземний капітал, відзначають експерти. Та і отримати контроль над «Авалем», якщо не купивши його, у росіян навряд чи вийде. Так що революції і силових захоплень тут не буде. Шкода тільки, що росіян не цікавить купівля, скажімо, банку «Надра» - йому та його клієнтам такий інвестор напевно би не зашкодив.
Цікаві держоб'єктів

У цьому році має всі шанси стартувати велика розпродаж держмайна, яка в останні роки практично не проводилася. Серед «делікатесів» залишаються Одеський припортовий завод, Укртелеком і Луганськтепловоз. До речі, на конкурс за останнім об'єкту подано три заявки: від двох українських фінансово-промислових груп і від компаній, афільованих з російським «Трансмашхолдинг». З огляду на наростаючу кооперацію з росіянами в машинобудуванні, вони є найбільш вірогідними покупцями Луганського підприємства. До речі, сам конкурс відбудеться вже 15 червня, а стартова ціна 76-процентного пакета становить лише 400 млн. грн.

Про зацікавленість росіян у придбав двох інших ласих шматків - Укртелекому та ОПЗ - відомо давно. Ці об'єкти можуть стати гідним доповненням російської колекції українських компаній. Небезпека криється в тому, що це - ключові підприємства у своїх галузях. Їх власник автоматично знаходить і контроль над значною частиною ринку. Так, отримавши у власність морський термінал, що входить в комплекс ОПЗ, його майбутній власник буде розпоряджатися і експортом продукції великої кількості інших підприємств хімпрому. Оскільки найбільш вірогідним покупцем сьогодні представляється російський Газпром, це може означати, що з часом українські азотні підприємства також можуть відійти до російського газового монстра. Причому, потрапивши в таку залежність, за значно меншою ціною, ніж могли б.

З телекомунікаціями схожа історія, з тією лише різницею, що мобільний зв'язок в Україні сьогодні і так значною мірою підконтрольна росіянам (МТС, Київстар - в альянсі з «Вимпелкомом» і «Білайн»). А отримавши дротову телефонію, можна контролювати ще й інформаційні потоки в країні.
Зберегти конкуренцію та інфраструктуру

Криза сам по собі - вже поштовх до перерозподілу власності: якісь компанії виживають, якісь йдуть або поглинаються, вважає Володимир Дубровський. У нормальній ринковій економіці фірма перш ніж збанкрутує, пропонує себе на продаж. Це був би більш спокійний процес, якщо б в Україні нормально функціонував ринок цінних паперів.

Ситуація ускладнюється тим, що крім «домагань ззовні» у нас в країні йде і внутрішнє перерозподіл. Якісь компанії потрапили в лещата через кризу, хтось, навпаки, заробив і готовий купувати і поглинати. «Але наскільки це буде зараз політично підтримане - інше питання. І я боюся, що коли донецька група зміцниться при владі, вона почне звичними їй методами сприяти перерозподілу власності на користь своїх. Подібним вони займалися в 2003-2004 роках. І стосуватися це може абсолютно будь-яких сфер, як показала історія минулих років, починаючи з якихось металургійних і хімічних активів і закінчуючи інтернет-провайдерами та магазинами. Їм потрібно диверсифікувати свій бізнес, вони це знають. І діяти можуть так само, як і 6 років тому, якщо тільки їх не зупинять якісь інші сили », - вважає пан Дубровський.

З нинішньої ситуації з переділом власності важливо зробити ряд висновків. По-перше, під загрозою поглинання виявляються компанії зі слабким управлінням і непрозорою структурою власності. Так було з Промінвестбанком, поглинутим російським ЗЕБ, так відбувається і з ММК ім.Ілліча. Компанії з чіткою вертикальною інтеграцією - такі як СКМ - відчувають себе впевнено в будь-яких умовах.

І другий момент: покупка активів іноземцями - це нормальний процес. Головне, щоб до них не переходив контроль над інфраструктурою. Це особливо важливо у випадку з домаганнями росіян, перед якими практично відкрито стоїть завдання придбання активів в Україні. Деякі важелі для врегулювання таких ситуацій - в руках Антимонопольного комітету. Але, пам'ятаючи колишні гасла його керівника Олексія Костусєва, - «З нами Бог і Росія» - стає якось не по собі.
Категория: АНАЛИТИКА | Просмотров: 479 | Добавил: magictr | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Поиск
Календарь
«  Июнь 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архив записей
Друзья сайта
  • Вікно
  • Copyright MyCorp © 2017