Грязная правда
Пятница, 29.03.2024, 04:05
Приветствую Вас Гость | RSS
 
Главная РегистрацияВход
Меню сайта
Категории раздела
НОВОСТИ [148]
Наиболее важные новости
АНАЛИТИКА [219]
КУЛЬТУРА И ИСКУССТВО [368]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Главная » 2010 » Июнь » 14 » Сексуальні домагання: українським Моніка Левінські присвячується ...

МЕДПРАВДА. Для тех, кто хочет долго жить
20:10
Сексуальні домагання: українським Моніка Левінські присвячується ...
Як уберегтися від сексуальних домагань на роботі? Це питання задають собі багато жінок і навіть чоловіки, адже українські реалії не в змозі забезпечити ефективний захист. Законодавство в цій сфері недосконале, а процедура розслідувань таких фактів не напрацьована. Тому жертвам домагань доводиться або мовчки терпіти подібні приниження, або звільнятися.
Проте існують і інші варіанти, переконані європейські експерти, адже в більшості країн навіть невинний погляд на декольте підпорядкованої або колеги може обернутися багатотисячної грошовою компенсацією моральної шкоди, а то й зовсім кримінальною відповідальністю. Чому ж Україна знову «позаду Європи всієї»?
Що таке сексуальне домагання?

Україні необхідно вдосконалити законодательнство про сексуальні домагання і гендерної дискримінації у сфері праці, переконані експерти Міжнародної організації праці (МОП). Україна раніше ратифікувала основні конвенції МОП. Це документи № 111 «Про дискримінації у сфері праці та занять» (1958 р.) і № 100 «Про рівну винагороду» (1951 р). Проте міжнародні експерти не до кінця задоволені реалізацією в Україні положень зазначених конвенцій.

Разом з тим вони зазначили, що деякі напрацювання у нас все-таки є. Нагадаємо, рівність прав гарантується Конституцією України, прийнятим в 2005 р. ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" та прийнятої в 2006 р. Держпрограмою з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 р.

«Закон« Про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків »- це важливий крок для досягнення цілей конвенцій МОП, - говорить Кетрін Ландюіт, фахівець з міжнародних трудовими нормами в Штаб-кварті МОП в Женеві. - Цей закон надасть чоловікам і жінкам рівні права і можливості в усіх сферах суспільного життя, включаючи і сферу зайнятості, шляхом надання рівних прав, усунення гендерної дискримінації, а також позитивної дії для викорінення існуючого нерівноправності між чоловіками і жінками.

Закон також встановлює національний механізм для просування гендерної рівноправності ». Разом з тим пані Ландюіт зазначила, що в цьому законі не повністю відображені аспекти такого явища, як сексуальне домагання. Існують обмеження щодо виявлення фактів сексуальних домагань тільки колом тих людей, які знаходяться у відносинах підлеглості. Потрібно розширити це визначення.

Та й саме визначення сексуального домагання охоплює тільки фізичні прояви - дотик, обмацування та інше. Хоча більш типовим способами є загрози і створення ворожої обстановки. Приміром, розвішані по всьому офісу плакати фривольного змісту також відносяться до виду сексуальних домагань, так як створюють некомфортну робоче середовище для жінок.

Дуже важливо, щоб закон визначав, що сексуальне домагання - це вид поведінки сексуального характеру, який зачіпає гідність жінки або людини. «При цьому дуже важливо, що б жертва сексуальних домагань сприймала ці дії як ображають і небажані», - зауважує експерт.

Сумно, що у випадках сексуальних переслідувань на роботі суспільство часто схильне звинувачувати саму жертву, мовляв, не дотрималася дрес-код і занадто спокусливо виглядала і т.д. Проте варто зазначити, що згідно з міжнародними нормами жінка не несе відповідальність за привабливий зовнішній вигляд або невідповідну офісу одяг, а ось якщо у колег або шефа спостерігається «небажана» реакція сексуального характеру на «сміливий» вид співробітниці, то це як раз і розцінюється як акт сексуального домагання, тому що цей самий елемент «небажаність» внесено до директиву ЄС.
Суд у допомогу

«У переважаючою більшості випадків жертвами сексуальних домагань в Україні стають жінки. Було кілька випадків, коли про це говорили і чоловіки, але таких скарг дуже мало », - підкреслює національний координатор Проекту Міжнародного бюро праці« Рівноправність жінок і чоловіків у світі »Сергій Савчук. В Україні існують національні організації, які покликані вивчати такі питання.

Перш за все, мова йде про Інспекція праці, співробітники якої зобов'язані реагувати на випадки сексуальних домагань. Фахівці установи мають право здійснити перевірку відповідної організації і відповідно до законодавства мають безперешкодний доступ до робочого місця. Інспектор праці наділений повноваженнями адміністративного реагування на такі випадки аж до судового розгляду. Крім того, подібними питаннями може займатися і профспілка.

У той же час, очевидно, що розслідування та вивчення випадків сексуального домагання - це дуже делікатна і складна процедура. Над жінкою висить ноша доказів, вона змушена сама доводити, що випадок сексуального домагання мав місце. Це дуже непроста процедура, і не кожна жінка психологічно готова пройти всі «кола пекла». Можливо, тому в Україні майже немає поширеної в Європі практики, коли жінки йдуть до суду для захисту власних прав.

Саме з причини психологічної складності подібних справ ряд країн перенесли ношу доказів на роботодавця. Тобто ця категорія справ потрапляє під презумпцію того, що було скоєно. А це означає, що саме роботодавець повинен доводити, що такого факту не було. У законах Швеції, приміром, прописані навіть методи захисту, тобто передбачено заходи, які можуть бути вчинені у відповідь на «особливу» увагу співробітників, або шефа.

На думку європейських фахівців, український закон має передбачати спеціальні заходи, які зобов'язаний прийняти роботодавець у разі проявів сексуальних домагань, а також заходи для їх профілактики. Звичайно ж, необхідно передбачити справедливу відповідальність за сексуальне домагання, проте це питання кожна держава вирішує по-своєму.

Як повідомила пані Ландюіт, ті країни, які внесли ці дії до Кримінального кодексу, не отримали бажаного результату, так як доводиться обмежувати складу злочину сексуальним нападом. «Тому впровадження даних норм саме в трудове законодавство буде діяти більш ефективно, тому що відкриває більше можливостей для доведення факту сексуального домагання і для компенсації заподіяної шкоди», - зауважила вона.
Чи допоможе закон «Моніка Левінські»?

Україна повинна зробити дуже ретельний аналіз ситуацій з сексуальними домаганнями, подивитися на те, що ж насправді відбувається. «Ми чули, що випадки такі є, вони відомі, але в той же час не випливають на поверхню», - відзначають європейські гості.

У зв'язку з цим багато експертів вказують на необхідність здійснення аналізу стану впровадження і дотримання положень Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Зокрема, уряду рекомендується оцінити прийняті роботодавцями та профспілками заходи щодо дій державних органів та установ, на які законодавством покладено обов'язки зі сприяння гендерній рівності та протидії дискримінації в галузі зайнятості.

У свою чергу, заступник міністра праці та соціальної політики Андрій Черкасов зазначив, що Україні необхідно вирішити питання гендерної рівності не стільки для вступу до Європейського співтовариства, скільки для того, щоб підкреслити рівень демократії в нашій державі.

Однак закон - це всього півсправи, адже вирішити настільки делікатну проблему можливо лише шляхом підвищення культури в робітничому середовищі. Співробітники організації повинні чітко розуміти, що службовий інтерес не повинен переходити межі виробничого плану або рамок проекту. А жертвам сексуальних домагань не завадило б навчитися відстоювати свої права, іноді це приносить гарні плоди, згадайте хоча б Моніку Левінські.

Олена Конорева, «Судово-юридична газета»

Нота Бене

Сексуальні домагання і кримінальна відповідальність

Сексуальне домагання (харассмента) - юридичний термін, введений з метою припинення домагань і дискримінації жінок на робочому місці. Даний термін закріплений в законодавстві прогресивних країн і вживається в судових рішеннях. Тобто в США, Франції, Німеччини та багатьох інших країнах можна притягнути винних до відповідальності. Статистика європейських країн виглядає так - від 25 до 50% жінок хоч раз, та опинялися на службі в подібній ситуації. При цьому більше половини опитаних жінок і 70% чоловіків вважають, що жінки своєю поведінкою самі провокують колег.

В Україні подібні ситуації регулюються лише Кримінальним кодексом. Стаття 154 «Примушування жінки до вступу в сексуальний зв'язок» КК України говорить: «Примус чоловіки або жінки до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним шляхом особою, від якої чоловік або жінка матеріально або по службі залежна, карається штрафом до 50 неоподатковуваних податком мінімумів або арештом на строк до 6 місяців.

Ті самі дії, поєднані з загрозою псування або вилучення майна потерпілої (го) або її родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) або родичів караються арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 3-х років ». Однак проблема полягає в тому, що дана стаття належить до так званих «мертвим статтями», тобто до таких статтях, по яких практично неможливо притягнути винних до відповідальності. Це означає, що порушити кримінальну справу не представляється можливим. Ймовірність стягнення моральної компенсації теж дорівнює нулю.
Категория: АНАЛИТИКА | Просмотров: 2048 | Добавил: magictr | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Поиск
Календарь
«  Июнь 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архив записей
Друзья сайта
  • Вікно
  • Copyright MyCorp © 2024