Здається, в Україні нарешті з'явилася «конструктивна опозиція»! У якій замість мізків і драйву - суцільний конструктив. Тобто опозиція стала такою конструктивною, як безалкогольне пиво. Ну або як статуя дівчини з гуми з веслом.
Така, яка не кусається, не гавкає, не виє вовком. Зате мило хрюкає, нявкає і високохудожньо кричить: «м-еееееееееееееее» і «б-еееееееееееееее»!
Мабуть, не випадково серед топ-чуток лідирує інформація про домовленості між ПР і БЮТ про підвищення прохідного батьера в Законодавчі Збори до 7%, що фактично означає двопартійну стагнацію і вмирання надій на елітну ротацію - на появу молодих і буйних.
Тому я не дивуюся, чому в ситуації, коли легендарний відеоролик про вінку-вбивці набрав за дві доби під два мільйони переглядів, так звана «опозиція» спить глибоким сном.
Хоча треба дивуватися - чому ці люди, що називають себе опозицією, а також їхні товариші, колеги, однодумці, масажистки і охоронці позавчора-вчора не причепили на дахи своїх «Жигулів», «Запорожців» і «Майбахів» невеликі ялинові вінки з різноманітними стрічками? Наприклад, було б забавно обплести ці вінки відразу трьома видами стрічок - жовто-Блакитного, помаранчевими і помаранчево-чорними.
Флешмоб під умовною назвою «Вінок-Убийца»
Стебний, стильний, кумедний, іронічний флешмоб - у дусі низового українського бароко, як це вже було в 2004-му, міг би свідчити, що опозиція готова поховати страх, байдужість, апатію суспільства, що люди прокинулися, що життя прекрасне і чудова! Але всі ці слова, здається, вже не відносяться до опозиції.
Якщо фільм про владу - це щось на кшталт «Холодного літа ...», то фільм про опозицію - «Старі клячі».
Я зовсім не закликаю опозицію і опозиційно налаштованих людей возити на машинах вінки із стрічками.
Я констатую: якщо ці люди не поступають саме так чи подібним чином, значить, їх немає. Значить, вони не опозиція, а самозванці. Ну, або дуже мудрі й далекоглядні переговорники.
2. ТУПІЗНА ОКОЛОВЛАСТІ
Забавним видалося бізнес-шоу з російським і українським президентами.
І тут є над чим замислитися.
Отже, провладні олігархи пінчуки, ахметови та інші зібралися, підготувавши консолідоване прохання до Верховного Правителю, - мовляв, ДмітрьАнатоліч, а можна ми будемо газ з Центральної Азії качати в Україну за газпромівської трубі? А можна ви не будете будувати «Південний Потік», а то нам ну зовсім погано стане?
Далі пішов очікувану відповідь: НІ, НЕ МОЖНА. РІШЕННЯ ВЖЕ прийняття та скасування, зміни чи оскарженню не підлягає. ВСЕ! ТОЧКА!
Тобто українські геоекономічні шахісти-олігархи продумали свої ходи лише на одні хід вперед. І коли пішов очікуваний і логічний відмову, їм виявилося взагалі нічого відповісти!
Ось той же Ахметов витратив купу грошей на заморських типу консультантів, які йому написали (адаптували під українські умови шаблон) програму розвитку країни. Пінчук форуми і конгреси проводить, фонди спонсорує, гранти роздає. І який результат?
Весь цей консиліум «умняк» не придумав для пінчуків, ахметових, ярославських, Фірташ, Бойко навіть другого ходу!
Ну а президент Росії - молодець. Сказав - як відрізав. І все проковтнули.
Якщо хто не зрозумів, історія з «газофлотом» була чимось на кшталт тесту для Малоросійського генерал-губернаторства, який показав поріг чутливості нової малоросійського влади.
У Кремлі справедливо вирішили, що з людьми, у яких інтереси простягаються не далі власного бізнесу, для яких немає ніякої політично значущою символічної реальності, можна робити все що завгодно. Якщо вони самі вважають країну, якою керують, історичним непорозумінням, що сталося для їх збагачення, то чому сподіваються, що московські гості будуть ставитися до них як до рівних? Про керівників Росії можна думати все, що завгодно. Але абсолютно точно, вони не вважають Росію помилкою історії.
Зрозуміло, вся ця квазі-імперська політика - дуже вже накладна.
Я вже писав, що ось-ось заплачу (у квартплаті) за перебування ЧФ РФ в Севастополі і околицях (таки не заплатив - не встиг).
Уже всі жителі Росії пару років потроху платять за єдину в історії людства зимову Олімпіаду в ... субтропіках. Доведеться платити за футурополіс в Сколково. Тепер доведеться платити ще й за Південний потік - вкрай необхідне (для його будівельників) спорудження на дні Чорного моря.
Так що злива, зустрівши Медведєва в Києві, судячи з усього, свідчить зовсім не про перезавантаження російсько-українських відносин. Він свідчить, що епоха діалогу скінчилася. Тепер будуть тільки монологи - в сенсі, директиви.
Втім, хіба вовки з хом'ячком ведуть переговори на рівних?
Главная 
1. Імпотенція ОПОЗИЦІЇ 
