Експансію російської політики і бізнесу на Україну Захід сприйняв зовні спокійно. Але аналітики попереджають: США і Європа просто зачаїлися. У Заходу є певні і політичні, і економічні інтереси у відношенні України.
Про реакцію Євросоюзу та Сполучених Штатів і про геополітичних інтересах Заходу на пострадянському просторі в інтерв'ю Infox.ru розповів заступник голови думського комітету з міжнародної політики Андрій Клімов.
- Андрій Аркадійович, угода Росії і України практично всі називають успішним. Одні говорять про політичну перемогу, інші відзначають економічні плюси, зокрема інтереси російського бізнесу на Україні. Але серед ризиків експерти називають Європу і США: їх інтереси не взяли в розрахунок, і є загроза протидії з боку Євросоюзу. Що ви думаєте з цього приводу? Які у Європи і США можливості перешкодити Росії в політиці з Україною і наскільки їм це потрібно?
- Це наші двосторонні відносини. Буквально на наступний день після укладення угоди пішли офіційні заяви Вашингтона, Брюсселя, і в тому числі натовське, про те, що це справа Росії і України, втручатися ніхто не збирається. Крім того, цю тему ми неодноразово обговорювали в різних контекстах і в європейському парламенті, і в парламентській асамблеї ради НАТО, аналогічні консультації проводилися і за дипломатичній лінії. Всі звикли до цього питання, він не став несподіванкою. Наша позиція по флоту давно була відома. Позиція нинішньої влади України теж була відома. Все було зустрінуте спокійно. Якщо ми говоримо про офіційну позицію Заходу, то ніяких інших точок зору, крім тієї, що це внутрішня справа Росії і України, не висловлювалося.
- Ще п'ять років тому було відчуття, що Україна серйозно цікавить Захід. Українська влада були впевнені, що США і Європа будуть щасливі їм всіляко, в тому числі грошима, допомагати. Не виправдалося. Українська влада з подивом починають розуміти: їх ілюзії щодо власної значущості та цінності для всього світу - ілюзії. Нікому вони особливо й не потрібні. Змінилося ставлення Заходу до України чи там і не було великої зацікавленості? Які плани у Європи сьогодні?
- Ні США, ні Європа і не збиралися особливо демонструвати щедрість. Грошей не дали Януковичу, як не дали б їх і Ющенка у разі його перемоги. Дати гроші на виборну кампанію - це так. А от на модернізацію газопровідної системи - це вибачте. Там гроші рахують. Вони пообіцяли всім країнам так званої буферної зони € 600 млн аж на п'ять років. Це на всіх. Це так зване східне партнерство. Ось і все. Причому на ці гроші вони припускали оплачувати своїх же консультантів, які будуть жити в п'ятизіркових готелях і отримувати гонорари. Ось вся допомога, яка може бути реально надана.
Багато розумні українські політики це чудово розуміли і говорили своєму населенню, що любов Заходу до України - це все маячня. Україна не те щоб зовсім не потрібна Європі, але ставлення до неї як до всіх інших. Європа і Америка живуть своїм життям. І коли їм щось потрібно для життя, вони починають дивитися по сторонах. Для спокійного життя Європі потрібна гарантована подача газу. Ну хоче Росія грошей Україні заплатити, бога ради. Їм тільки на руку. Вирішуючи газову проблему українського уряду, ми тим самим забезпечуємо стабільний транзит газу до країн Євросоюзу. А що Чорноморський флот залишається в Севастополі, так він там сидів, сидить і, як вони здогадувалися, буде сидіти. Ніяких неприємностей він Заходу не викликає і доставляти не може. А ось що з'явилася стабільність з газом їх радує, тому вони не лізуть у цю тему.
У Сполучених Штатів і Європи суто прикладний інтерес. Якщо вони бачать, що через Україну пролягає зручна траса газу, вони звертають на це увагу. Якщо вони бачать, що там величезна кількість людей і неспокійна політична ситуація, вони звертають на це увагу. Але кинути все і спеціально займатися Україною ... Все-таки і Євросоюз, і інші країни перш за все піклуються про свою національної безпеки і своїй економіці. Зараз їх більше Греція займає. Про Київ вони згадують не в перше і навіть не в десяту чергу. У Заходу є певні і політичні, і економічні інтереси у відношенні України. Все-таки велика європейська країна з певними ресурсами, певним геостратегічним становищем. Але приймати її в НАТО ... Не думаю. Тим більше в ЄС. На мій погляд, це дуже захмарна перспектива, більше схожа на теоретичну можливість.
- Частина аналітиків говорять про те, що Захід відступився від України не дарма: Росії віддали Україну як сферу впливу в обмін на свободу дій в Ірані. Ви поділяєте цю точку зору?
- Це хтось грає в якісь шахи, яких і в природі не існує. Людина сидить у себе на дивані й міркує, а реальна політика за зовсім іншими критеріями будується. Іноді, звичайно, бувають угоди подібного плану, але в даному випадку це не дуже серйозно.
- Захід взагалі цікавлять відносини Росії з країнами СНД? Які у нього інтереси на пострадянському просторі?
- Звичайно, є люди в Держдепі, в Брюсселі, які заточені на роботу зі Східною Європою і Росією, які-небудь відділи департаменту. Їх це цікавить з обов'язку служби, їм за це зарплату платять. Американський посол у Києві або посол Євросоюзу в Києві - для них це завдання номер один. У тих людей, хто з ними спілкується, виникає помилкове відчуття, що вся американська нація тільки й дивиться на Україну. Так, є українська діаспора в США, є українська діаспора в Брюсселі. Їм теж здається, що все це дуже важливо. Але пан Баррозу і пан Обама навряд чи з ранку до вечора думають про Східну Європу і російсько-українських відносинах. Змушений багатьох розчарувати: країни пострадянського простору для Обами не найактуальніша тема. Для нього куди актуальніше Близький Схід, Афганістан, ситуація в Ірані, Латинська Америка. Країни СНД як тема є в списку, але на периферії. Манія величі деяких політиків цих країн, на жаль, заважає їм реально подивитися на ситуацію, як на глобальну, та й на локальну.
Главная 
Експансію російської політики і бізнесу на Україну Захід сприйняв зовні спокійно. Але аналітики попереджають: США і Європа просто зачаїлися. У Заходу є певні і політичні, і економічні інтереси у відношенні України. 
